Біографія - Удар по нещастю

Луїс Назаріо Де Ліма, він же Роналду, народився 22 вересня 1976 року в передмісті Ріо-де-Жанейро під назвою Бенто Рібейро. Третій син у сім'ї зі скромними фінансовими ресурсами, він почав грати у футбол у ранньому віці, спостерігаючи за легендами бразильської національної збірної того часу, насамперед за Зіко, який швидко став молодим футболістом.час справжнім кумиром і прикладом для наслідування.

Зточивши зуби на сусідських полях і зносивши черевики у виснажливих матчах на міських бруківках, Роналду нарешті приєднався до справжньої команди, хоч і з п'ятьма гравцями, - тенісного клубу "Валькер". Тренер, однак, все ще далекий від реалізації його потенціалу, залишив хлопця на лавці запасних і, що ще серйозніше, призначив його на роль воротаря.Важко уникнути захоплення від його дриблінгу та швидких вилазок з м'ячем і ногою, які Ронні вміє робити під час нешкідливих маленьких ігор між товаришами по команді, в яких йому також доводиться виходити з воріт. Тому незабаром його починають використовувати і в атаці, природно, з чудовими результатами.

Так, від однієї гри до іншої, його ім'я почало пробиватися, хоч і на аматорському рівні, поки не досягло вух спостерігача з "Сосьяль Рамос", команди трохи важливішої, ніж та, в якій він грав у той час. Але це знову були ігри в приміщенні, на маленьких аматорських полях або в турнірах "сім на сім". Звичайно, Ронні було лише тринадцять років, але поле "сім на сім" вже не було таким, як раніше.Одинадцять" для нього аж ніяк не завеликий вік, і він незабаром довів це, коли його покликав "Сан-Крістовао", нарешті справжній клуб. Очікування не розчарували: наступного року він став найкращим бомбардиром чемпіонату ліги.

Прокурори бразильської юнацької збірної до 17 років одразу ж загострили очі і навели вуха, рознюхавши в юнакові талант, що зароджувався. І фактично закріпили за ним "бирку" за $7 500. Коротше кажучи, Ронні викроїв собі місце в юнацькій збірній, ставши зірковим гравцем південноамериканського чемпіонату в Колумбії. Прокурори підвищили його в класі і знайшли для нього місценайкраще: за 50 000 доларів його перевели до "Крузейро" в Белу-Орізонті. У сімнадцять років, у грудні 93-го, Роналду здійснив свою Велику Мрію: його викликали до старшої національної збірної, легендарного "Селекао вердеоре". Футбол став його професією, Бразилія почала шаленіти від нього, і в одну мить він опинився перед очима всіхнації вказували на нього.

У 1994 році його викликали на Чемпіонат світу, той самий, на якому Італія програла по пенальті "Гріноро". Після блискучого завершення Чемпіонату світу він розпочав свою європейську пригоду, потрапивши спочатку до "ПСВ Ейндховен" (і ставши найкращим бомбардиром чемпіонату Нідерландів), а потім до "Інтера", передусім завдяки наполяганням президента Массімо Моратті.

Проте вже в Голландії чемпіон поскаржився на низку проблем з колінами. Після низки обстежень у нього виявили апофізит великогомілкової кістки, що змусило його взяти вимушений відпочинок і мало стати причиною великого дискомфорту та значного уповільнення його кар'єри.

У 1996 році, наприклад, відбувалися Олімпійські ігри в Атланті, подія, яку гравець ризикував пропустити через своє коліно. Тому він пройшов виснажливі сеанси фізіотерапії у свого довіреного терапевта, доктора Петроне. Оговтавшись від болю, він сміливо взявся за Олімпіаду, яка, тим не менш, принесла йому, завдяки його виступу, місце у фінальній частиніНа той час, щоправда, "Інтер" вже цікавився "Феномено", але клуб відмовився від нього через надмірну вартість його зарплати.

Перехід до "Барселони", чесно кажучи, відбувся, однак, з ентузіазмом Роналду, ще й тому, що коли він повернувся до своєї команди для участі в Кубку Нідерландів, він отримав "образу" від тренера, який залишив його на лавці запасних. Таким чином, він здобув титул найкращого бомбардира іспанської ліги, виграв Кубок володарів кубків і, на основі обіцянок, даних у несподівані часи, чекав наЦього не сталося, і з десятим номером Роналду нарешті опинився в міланському "Інтері", і саме в Мілані вболівальники охрестили його "Феномено".

У складі міланської команди він виграв "Скарпа д'Оро" як найкращий бомбардир усіх європейських ліг у 1997 році, потім престижний "Золотий м'яч" журналу "France Football", а згодом став найкращим гравцем світу за версією ФІФА. Щодо сентиментальності, то таблоїди повідомляли про всі подробиці його любовної історії з моделлю Сусаною, яку незабаром перейменували на "Роналдінью". Після одного з сезонівІ саме тут почалися серйозні проблеми, з якими Ронні довелося зіткнутися в наступні роки. Вже під час чемпіонату світу він був трохи заплямований, а під час фіналу його було просто не впізнати. Він грав погано і мляво, не був ні гострим, ні винахідливим. Після повернення в Італію камери потім підставили йогоВін спускається по трапу літака, накульгуючи і похитуючись. Очевидно, що Феномено погано себе почуває і перебуває не в найкращій формі, в чому він пізніше зізнається перед мікрофонами. Тим часом він також розриває стосунки з Сюзаною і заручається з Мілен.

Крім того, в "Інтер" приходить новий тренер, Марчелло Ліппі, з яким відразу ж виникає неприязнь. Досить сказати, що в дебюті чемпіонату Ронні залишається на лавці запасних, на превеликий жаль вболівальників і прихильників. Епілогом до цієї серії нещасть стає розрив сухожилля надколінка під час матчу "Інтер-Лечче" 21 листопада 1999 року.

На горизонті операція в Парижі і щонайменше чотири місяці до повернення на поле. Тим часом Роналду одружується на Мілені, з якою чекає дитину. Оговтавшись від травми сухожилля, для Роналду нещастя на цьому не закінчилися. Лише наступного квітня під час матчу між "Лаціо" та "Інтером", що мав право на вихід у фінал Кубка Італії, хоча він і вийшов на поле лише на двадцять хвилин, як і передбачалося, він отримав травму.Наступного дня Роналду переніс другу операцію з реконструкції сухожилля. Після ще двох років страждань, терапії, фальстартів і вильотів, Феномено повернувся на футбольне поле і в бутси, на превелику радість фанатів "Інтера". Але не все те золото, що блищить, є золотом, а щось середнє,попереду ще чемпіонат світу в Токіо і підземна напруженість, присутня в чорно-синьому клубі, настільки, що наприкінці японської пригоди, яка принесла йому тріумф (Бразилія виграла чемпіонат), Роналду вирішив покинути міланську команду, якій він так багато завдячує, щоб прийняти контракт з мадридським "Реалом", викликавши великий резонанс у ЗМІ та розчарування вболівальників.багато шанувальників.

Потім, на початку 2007 року, після півсезону під керівництвом Фабіо Капелло, який, як він відчував, з ним не рахувався, Роналду підписав контракт на повернення в "Мілан"; Галліані і Берлусконі хотіли, щоб він підсилив атаку "Мілана", яка втратила кусачість і очки в таблиці після осиротіння Шевченка.

Після чергової травми в лютому 2008 року, наприкінці квітня Роналду нібито був знайдений у компанії трьох повій-транссексуалів у мотелі в Ріо-де-Жанейро, і після цього факту "Мілан" вирішив не продовжувати з ним контракт на наступний сезон; така ж доля спіткала б і його багатомільйонні контракти з великими спонсорами.